- забаламучувати
- —————————————————————————————забаламу́чуватидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
забаламучувати — ую, уєш, недок., забаламу/тити, у/чу, у/тиш, док., перех., розм. Збивати з доброго шляху; одурманювати, затуманювати … Український тлумачний словник
забаламучувати — чую, чуєш, Пр. Занимати кому небудь час, заплутувати комусь думки, замилювати очі, збивати з шляху … Словник лемківскої говірки
забаламутити — див. забаламучувати … Український тлумачний словник
забаламучування — я, с. Дія за знач. забаламучувати … Український тлумачний словник
забаламутити — мучам, чаш, Пр. Див. забаламучувати … Словник лемківскої говірки